§60 Слов’яни — Історія, 6 клас

1. Найдавніші предки слов’янвенеди • археологічні культури • контакти

Археологія допомагає простежити довгу історію населення

У лісостеповій частині сучасної України тривалий час жило місцеве населення. У різні періоди воно контактувало зі скіфами, сарматами, готами та Римською імперією. У І–ІІ ст. римляни називали населення цього регіону венедами. Їхню територію розселення пов’язують із зарубинецькою археологічною культурою.

Венеди ↔ зарубинецька культураДля І–ІІ ст. територію венедів пов’язують із зарубинецькими археологічними пам’ятками.

Київська культураУ ІІ–V ст. сформувалася на основі попередніх місцевих традицій; її носії займалися землеробством, скотарством і ремеслами.

Черняхівська культураУ ІІ–IV ст. на частині українських земель склалася мішана гото-сармато-слов’янська культура, що зазнала відчутного римського впливу.

Що означає «археологічна культура»?

Це умовна назва групи схожих археологічних пам’яток. Вона допомагає дослідникам порівнювати поселення, поховання, посуд, прикраси й технології, але не завжди прямо дорівнює назві конкретного народу.

Римський вплив: у черняхівському середовищі використовували римські амфори й монети, а також запозичували окремі технології землеробства й ремесла.

Кераміка зарубинецької археологічної культури — **Кераміка зарубинецької культури**Археологічні знахідки допомагають досліджувати повсякденне життя населення давньої України.
Джерело: Wikimedia Commons • Narcoticq • CC BY-SA 3.0

2. Анти та склавиниV–VII ст. • розселення • джерела

Велике розселення слов’ян було частиною Великого переселення народів

Спільноти зарубинецької, київської, черняхівської та інших археологічних культур дослідники пов’язують із предками слов’ян. У V–VII ст. слов’янські групи розселилися широкими просторами Центрально-Східної Європи.

Карта приблизного розташування ранніх слов’ян та напрямків міграцій VI–VII століть — **Ранні слов’яни та напрямки розселення**Це сучасна реконструкція приблизного розташування й міграцій ранніх слов’ян у VI–VII ст.; межі на такій карті не слід сприймати як точні політичні кордони.
Джерело: Wikimedia Commons • Miki Filigranski • CC BY-SA 4.0

Анти

Після поразки готів від гунів частина місцевих слов’янських племен перейшла на південний берег Дунаю та осіла на Балканах і в Паннонії. У джерелах їх називають антами. У VI ст. частину антів підкорили авари; остання згадка про антів датується 602 р.

Склавини

Інші слов’янські племена рушили на захід у напрямку Одера та Ельби. У писемних джерелах вони відомі як склавини.

Працюємо з джерелом:

Прокопій Кесарійський описував антів і склавинів як близькі спільноти: він підкреслював подібність мови й зовнішності та згадував спільне вирішення важливих справ. Це важливе, але не єдине свідчення про ранніх слов’ян.

3. Господарствоземлеробство • скотарство • промисли

Осілий спосіб життя був пов’язаний із лісом, річками та землею

Давні слов’яни та їхні предки жили переважно в лісостепах і лісах. Основою господарства було землеробство, важливими залишалися скотарство, полювання, рибальство та бортництво — збирання меду й воску диких бджіл.

Землеробствооснова господарства

Скотарствоважливе доповнення

Рибальство й полюваннявикористання природних ресурсів

Бортництвомед і віск диких бджіл

Система повсякденного життя

Природа → господарство → поселення ранніх слов’ян

Лісостеп і річкиземля, вода, ліс і природні ресурси

Господарствоземлеробство, скотарство, промисли

Осіле поселенняжитла, господарські споруди, запаси

Обмін і контактисусідні громади та ширші торгові зв’язки

Ключова залежність: спосіб життя громади був тісно пов’язаний із природним середовищем і доступними ресурсами.

Реконструкція напівземлянкового житла ранніх слов’ян доби переселень — **Реконструкція ранньослов’янського житла**Напівземлянкове житло допомагає уявити побут слов’янських громад доби переселень. Реконструкція показує інтер’єр і типове обладнання житла; це музейне відтворення, а не фотографія конкретного поселення V–VII ст.
Джерело: Wikimedia Commons • Silar • CC BY-SA 4.0

Природа й господарство

Ліси давали деревину, дичину, мед і віск; річки — воду та рибу; лісостепові землі були придатними для землеробства й випасу худоби.

Міні-завдання: поясни, чому поселення поблизу річки було зручним для землеробської громади.

4. Релігійні уявленнябоги • духи • предки • волхви

Про вірування відомо менше, ніж про господарство

Писемних відомостей про ранніх слов’ян небагато, тому їхні релігійні уявлення реконструювати складно. Загалом слов’яни та їхні предки вірили в багатьох богів і духів, шанували предків та приносили їм пожертви. Жерців називали волхвами.

Боги й сили природиУ переказах і пізніших відомостях згадуються Перун, Дажбог, Велес, Сварог, Стрибог і Род.

Духи та предкиВіра в надприродних істот поєднувалася з ушануванням предків і пожертвами.

ВолхвиЇм приписували особливу мудрість і здатність передбачати майбутнє.

Обмеження джерелРимські та візантійські автори писали про слов’ян ззовні, а власних ранніх писемних джерел збереглося мало.

Додатковий контекст:

Назви богів відомі переважно з пізніших джерел, тому їх не варто механічно переносити на всі слов’янські громади V–VII ст. як на однакову систему вірувань.

Словничокнатисни або Enter / Space

Ключові поняття параграфа

Мінігра

Хто або що?

Рахунок

0 / 4

1. Римська назва населення регіону в І–ІІ ст.:

2. Велике розселення слов’ян відбувалося переважно:

3. Збирання меду та воску диких бджіл — це:

4. Жерців слов’яни називали:

Запам’ятай

Три головні висновки

1. Археологія показує спадкоємність і контактиЗарубинецька, київська та черняхівська культури допомагають досліджувати населення давньої України й його зв’язки із сусідами.

2. V–VII ст. — час великого розселенняУ джерелах з’являються назви анти й склавини, а слов’янські групи розселяються Центрально-Східною Європою.

3. Господарство було осілимЗемлеробство поєднувалося зі скотарством, промислами й ремеслами; вірування включали богів, духів та культ предків.

Лабораторія історикавідкрий картку

Як історики досліджують ранніх слов’ян

Спочатку сформулюй власну відповідь, а потім відкрий орієнтир.

1. Що може розповісти археологічний посуд?

Подумай про технології та повсякденний побут.

2. Чому в черняхівських пам’ятках трапляються римські речі?

Згадай торгівлю й культурні контакти.

3. Що в описі Прокопія зближує антів і склавинів?

Мова, зовнішність, спосіб ухвалення рішень.

4. Чому карта розселення має приблизні межі?

Племена не мали сучасних державних кордонів.

5. Як природні умови впливали на господарство?

Ліси, річки, лісостеп.

6. Чому історики обережні, говорячи про релігію ранніх слов’ян?

Порівняй кількість археологічних і писемних свідчень.